Окружний адміністративний суд м. Києва | |
Позивач: | Ульянов Олександр Станіславович |
Представник Позивача: | Веремієнко Олег Ігорович, адвокат тел. 8-050-947-5564 |
Відповідач: | Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі (адреса: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-А, тел. 486-11-61 |
про визнання протиправним і скасування рішення, яким було затверджено висновок №33Е від 02 лютого 2009 р. Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі
По-перше, слід підкреслити, що оскаржуване рішення в.о. Голови Комісії Попок А.А., яким було затверджено висновок №33Е від 02.02.2009 р. Ковальської В.О., - приймалося за зачиненими дверима, тобто без відома та\або запрошення автора твору. Позивач не був запрошений на засідання, а отже й не мав можливості надати свої заперечення, пояснення по справі тощо.
Тому вважаємо, що Відповідач порушив право Позивача на інформацію (про висновок №33Е, що було прийняте стосовно останнього), що виявляється у наступному: згідно ст. 42 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (надалі Закон № 2657-ХІІ), учасниками інформаційних відносин є автори інформації, та відповідно до ч.2 ст.43 Закону № 2657-ХІІ кожен учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про діяльність органів державної влади в частині того, що стосується його особисто. А отже позивач був позбавлений права приймати участь в вирішенні подальшої долі свого роману(тут - «Жінка його мрії»), та і взагалі - долі свого авторства. Звернемо увагу, що Національна комісія з питань захисту суспільної моралі є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до Закону „Про захист суспільної моралі” та чинного законодавства України. НЕК повинна здійснювати свою діяльність у повній відповідності з вимогами Конституції України та законам, а отже повинна дотримуватись основоположних засад, принципів якими керуються органи державної влади при виконанні своїх повноважень. Однак зазначимо, що в діях НЕК щодо затвердження висновку №33Е вбачається грубе порушення принципу гласності, відкритості та прозорості у своїй діяльності. Рішення, яким було затверджено висновок НЕК №33Е від 02 лютого 2009 р., - є протиправним і таким, що підлягає безумовному скасуванню через те, що Відповідачем (серед інших порушень) була істотно порушена процедура його прийняття. Вважаємо, що факт прийняття Відповідачем життєво важливих рішень стосовно долі друкованого твору, який належить Позивачу, без запрошення на засідання автора цього твору - становить грубе порушення принципу гласності, відкритості та прозорості, - а тому підлягає скасуванню. Слід підкреслити, що повідомлення про факт прийняття даного висновку надійшло до автора твору вже після моменту його прийняття (і лише від третіх осіб, а не від НЕК). Це також на нашу думку становить грубе порушення права Позивача на інформацію.
Також звернемо увагу суду на те, що відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року N 1296-IV, члени Національної комісії о б и р а ю т ь із свого складу голову Національної комісії та його заступників. Однак, Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Костицький В.В. б у в п р и з н а ч е н и й на посаду Розпорядженням Кабінету Міністрів від 25 червня 2008 р. N 865-р, а тому apriori - є нелегітимним Головою НЕК.
А отже можна зробити висновок про нелегітимність діяльності голови Національної комісії та подальшої нелегітимності усіх рішень, прийнятих ним, його заступниками чи особами, які тимчасового його (Голову) заміщають, у зв’язку з тим, що в процедурі його призначення на посаду були допущені грубі порушення процесуальних норм права, а саме: Голова комісії з питань суспільної моралі повинен о б и р а т и с я членами НЕК, а не призначатися Кабінетом Міністрів.
А отже, рішення в.о. голови НЕК, яким було затверджено висновок №33Е, підлягає скасуванню ще й з тих підстав, що воно було затверджено неповноважною особою. Справа в тому, що в.о. Голови НЕК - Попок А.А., чий підпис міститься на першій сторінці висновку №33Е, був взагалі не вправі затверджувати вищезгаданий висновок, через відсутність будь-яких правових підстав для цього.
Пам’ятаючи про ч.2 статті 55 Конституції України: „Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб”,
Керуючись, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, а також керуючись ч.3 ст.8, 34, 55, ч.1 ст.57 Конституції України, ст. 1,18, 20 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року № 1296-ІV, ст.ст.31, 42, 43, 48 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ, ст.ст. 17, 19 ч.2 ст. 71 КАС України,
1. В порядку підготовки справи до слухання витребувати у Відповідача належним чином засвідчену копію протоколу засідання Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, під час якого затверджувався висновок № 33Е від 02 лютого 2009 року.
2. В порядку підготовки справи до слухання витребувати у Відповідача список членів Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, присутніх під час засідання, на якому затверджувався висновок № 33Е від 02 лютого 2009 року, - із зазначенням (прізвищ, імен, по-батькові) всіх членів комісії, які брали участь в голосуванні, з зазначенням поіменних результатів голосування («за», «проти», «утрималось»).
3. Визнати протиправним та скасувати рішення, яким було затверджено висновок Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі № 33Е від 02 лютого 2009 року.
23 березня 2009 року | Позивач |

Comments
„Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або як накладення заборони
(крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб (выделено мной) заборонена.”
Вот так оценили эту книгу в статье:
http://www.mediaport.ua/news/statiy/601
Но в любом случае, Нацрада — это не суд и что-либо запрещать не имеет юридического права.
http://www.mediaport.ua/news/statiy/607
А между прочим, я тоже написала статью об этом романе, не говоря уже о том, что в запрещенной книге помещено мое предисловие. Я могу судить. И считаю, что автор несколько исказила расстановку акцентов в романе, о чем наверняка сама теперь жалеет. Она критиковала успешный, отлично продающийся роман и естественно поддалась бесу противоречия. Но теперь все иначе.
«Примечательно также, что обращение издательства к НЭК датировано 22.10.2008, а заключение, которое согласно с Законом «О защите общественной морали», должно быть предоставлено на протяжении месяца, появилось аж 02.02.2009. Интересно не только то, почему комиссия так долго тянула с выводами, а и то, почему издательство поспешило напечатать произведения, которые лично передало на рецензирование, сознательно подвергая себя возможности убытков?
В конце концов, сейчас все, кажется, поверили в непричастность Ульяненко к акции, ведь он, подобно Даше Астафьевой, стал жертвой заключения НЭК.
Попытки доказать, что роман «Женщина его мечты» не является порнографией, не имели успеха – и это очевидно, если принять во внимание расплывчатость нашумевших «Критериев…» НЭК и критериев искусства в целом. Когда я совсем недавно писала об этом романе Ульяненко, то искренне удивлялась, насколько мало он подходит формату «Клуба семейного досуга». Однако также бесспорным является тот факт, что далеко не «Женщина его мечты» больше всего угрожает моральности украинского общества – куда более «порнографические» материалы можно найти в свободном доступе как в сети Интернет, так и на лотках с печатной продукцией.
Таким образом, кажется, что случай с Ульяненко – это или действительно случайность, или спланированный демарш личного характера. А для последнего, учитывая характер деятельности комиссии, открываются широкие возможности. Как сообщает нынешний председатель НЭК доктор юридических наук Василий Костицкий в интервью «Телекритике», «наиболее обеспокоенными состоянием дел с соблюдением законодательства по защите общественной морали являются пенсионеры и женщины, имеющие детей.
К нам обращаются правоохранительные органы (прокуратура, МВД и суды) с просьбой дать заключение по поводу того, содержит ли та или иная продукция элементы насилия, присутствует ли в ней оскорбление достоинства, элементы порнографии». Если же учесть, что впредь комиссия планирует отвлечься от просмотра порнопродукции и заняться «предупреждением посягательств на конституционный строй, на национальное достоинство народа, личности, на религиозные святыни, невежество», то каждый из нас может стать объектом рассмотрения комиссии, например, за анекдоты о евреях. По заявлению первой попавшейся обеспокоенной состоянием защиты общественной морали пенсионерки. Хорошо, что пенсионерки об этом еще не знают :).
Конечно, я шучу, но ведь в каждой шутке только доля шутки. Хорошо было бы вообще не говорить о деятельности НЭК, не привлекая тем самым внимания к ней и не популяризируя ее (в конце концов, заключения комиссии остаются только рекомендательными документами, уголовных дел по объектам рассмотрения не заводилось, а закрытие программы или прекращение продажи книги были личной реакцией руководства на полученные выводы). Вместе с тем каждый, кому уже давно надоели баннера с «демонстрацией женских половых органов крупным планом», согласится, что дел для комиссии – непочатый край. Лишь бы боролась она не с украинскими писателями, внося деморализацию в и без того деморализированное общество, а с теми, кто действительно платит и заказывает музыку…»
второго такого случая можэт и не представицца...
Але єдиним виходом з даної ситуації є скасування рішення комісії, а сама вона цього вже не зробить.
Коли буде інфо на кого розписали справу - пишіть.
Олег, что-то я не нашла материал о газете, которую запретили. дадите ссылку?
Ну не треба переконувати країну, що цей пяничка і наркоман видатний письменник
але порнографія - теж жанр і не підлягає забороні (виключення - неповнолітні, кримінал )
якщо вона дівчинка, або
якщо він хлопчик.
Мне просто интересно было бы прийти послушать, но если исключительно "процедурка", смысла это не имеет.
Наступне засідання має відбутися 10 липня 2009 року о 14-00 в тому ж самому місці. У нас іще є кілька козирних тузів в рукаві.)))
Але, ми їх раніше дня суду навряд чи використаємо.
Проте завжди слід пам"ятати відомий вислів Платіні: "мяч - круглый, поле - ровное"! Якщо не все, то багато чого залежатиме саме від суддів. Побачимо!