- Судове засідання в справі за позовом Олеся Ульяненко (в миру "Олександра Ульянова") проти Нацкомморалі відбудеться о 14-00 в понеділок 10 липня 2009 в Окружному адміністративному суді м. Києва (адреса суду: вул. Десятинна, 4\6) під головуванням судді Арсірія Руслана Олександровича.
Всі бажаючі в т.ч. журналісти, які хочуть висвітлювати хід судового процесу (шляхом фото, аудіо, відео- фіксації процесу), повинні завчасно звернутися до судді Арсірія Р.О. (та СС: до голови суду) через канцелярію суду з письмовою заявою про це. Номер справи: №2-а-2942\09\2670. Якщо будуть питання по оформленню заяв - будь-ласка телефонуйте: 8-050-947-5564.
Аби потрапити до зали судових засідань при собі необхідно мати посвідчення особи з фотографією (паспорт та\або водійське посвідчення або інше посвідчення особи: пенсійне тощо).
Мушу сказати, що є вже перші результати. Нам вдалося таки трохи просунутися вперед по справі погранців із Житомира. Ура!
Ось тут ще є кілька фото: helsinki.org.ua/index.php, helsinki.org.ua/index.php
www.telekritika.ua/daidzhest/2009-07-01/4 6561
P.S. Як таких журналістів земля носить?Данное решение КС обнародовал сегодня. Отметим, что данное дело рассматривалось согласно представлению Верховного суда Украины о соответствии Основному Закону положений части 7, 9, пункта 2 части 16 статьи 2368 Уголовно-процессуального кодекса, - сообщает Вовремя.
obozrevatel.com/news/2009/7/2/310621.htm***
Прес-реліз у справі щодо відповідності Конституції України деяких положень статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України
П Р Е С – Р Е Л І З
2 липня 2009 року
2 липня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 30 червня Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Зазначеними положеннями судам надано право скасовувати постанови про порушення кримінальної справи у разі неподання без поважних причин у встановлений суддею строк до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи; розглядати справи щодо оскарження постанов про порушення кримінальної справи без участі у судовому засіданні прокурора; приймати рішення про відмову в порушенні кримінальної справи у разі задоволення скарг на постанови про порушення справи та скасуванні відповідних постанов.
КСУ, розглядаючи порушені в конституційному поданні питання, виходив з такого. Надання матеріалів, відповідно до яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, є обов’язком органів дізнання, слідчого, прокурора, які, враховуючи строки розгляду судом скарг, повинні вжити всіх необхідних заходів для своєчасного їх направлення до суду. Невиконання чи неналежне виконання цього обов’язку може бути підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Відповідно до положень частини сьомої статті 2368 Кодексу в разі неподання до суду без поважних причин матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, суддя вправі визнати відсутність цих матеріалів підставою для скасування постанови про порушення справи.
Системний аналіз статті 2368 Кодексу дає підстави вважати, що її зміст допускає можливість невиконання органом дізнання, слідчим, прокурором обов’язку щодо надання зазначених матеріалів. Порядок, визначений частиною сьомою статті 2368 Кодексу, зумовлює винесення судом рішення, яке ґрунтується не на всебічному, об’єктивному, повному дослідженні всіх матеріалів, а лише на юридичному факті неподання їх без поважних причин до суду. На думку КСУ, розгляд справи за відсутності таких матеріалів позбавляє учасників процесу права на судовий захист, а скасування з цієї підстави постанови про порушення кримінальної справи виключає змагальність сторін і свободу в наданні ними суду своїх аргументів для обґрунтування правомірності чи неправомірності порушення справи. Таким чином, частина сьома статті 2368 Кодексу не відповідає приписам частини першої статті 55, частини п’ятої статті 124, пунктів 4, 9 частини третьої статті 129 Конституції України.
За частиною дев’ятою статті 2368 Кодексу обов’язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. КСУ вважає, що цей обов’язок випливає із конституційно визначеної функції прокуратури України щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство. Органи прокуратури зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для забезпечення участі прокурора у процесі судового розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи. Неналежна організація участі прокурора в процесі, а також його відсутність у судовому засіданні без поважних причин може бути підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. Допускаючи розгляд справ за відсутності у судовому засіданні прокурора, законодавець по суті звільнив прокурора від належного виконання функції, передбаченої пунктом 3 статті 121 Конституції України.
Таким чином, КСУ зазначає, що участь прокурора під час судового розгляду справи за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи повинна бути обов’язковою. Положення частини дев’ятої статті 2368 Кодексу, яке уповноважує суд розглядати справу щодо оскарження постанови про порушення кримінальної справи за відсутності в судовому засіданні прокурора, є таким, що не відповідає вимогам пункту 3 статті 121, пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для її винесення і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Уповноваження судів загальної юрисдикції виносити постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в порядку, передбаченому пунктом 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кодексу, суперечить закріпленому в статті 6 Конституції України принципу поділу влади, оскільки проведення дізнання, слідства та складання досудових процесуальних документів у справах публічного обвинувачення не є предметом судочинства у кримінальних справах. Отже, Конституційний Суд дійшов висновку, що положення пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кодексу стосовно уповноваження судів загальної юрисдикції виносити постанови про відмову в порушенні справи у разі задоволення скарг не відповідає вимогам статті 6, частини третьої статті 124 Конституції України.
Досліджуючи справу, КСУ виявив ознаки невідповідності Конституції України окремого положення пункту 3 частини дванадцятої статті 2368 Кодексу і на підставі Закону „Про Конституційний Суд України“ розглянув питання щодо його конституційності. У зазначеному пункті вказано, що суддя у судовому засіданні, перевіривши явку сторін, заслуховує думку прокурора, якщо він з’явився у засідання. Конституційний Суд вважає, що положення Кодексу „якщо він з’явився у судове засідання“ допускає відсутність прокурора у судовому засіданні під час розгляду справи за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, тому воно не відповідає вимогам пункту 3 статті 121, пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 152, 153 Конституції України, статтями 51, 61, 63, 65, 67, 69, 73, 82 Закону „Про Конституційний Суд України“, КСУ в и р і ш и в:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 2368 Кримінально-процесуального кодексу України:
– „у разі неподання без поважних причин до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, у встановлений суддею строк суддя вправі визнати відсутність цих матеріалів підставою для скасування постанови про порушення справи“ (частина сьома);
– „неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи“ (міститься в частині дев’ятій);
– „якщо він з’явився у судове засідання“ (застосоване в пункті 3 частини дванадцятої);
– „і виносить постанову про відмову в порушенні справи“ (міститься в пункті 2 частини шістнадцятої).
2. Положення Кримінально-процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
ПРЕС-СЛУЖБА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Джерело: www.ccu.gov.ua
02.07.2009
Вінницька правозахисна група |
| Козицького 54/1, Вінниця 21050, Україна (( (+380) 432 67-05-04, факс (+380) 432 67-05-04, e-mail: vpg@ukr.net р/р №26006111496 у РБ “Аваль” МФО 380805 Код ЄДРПОУ 26011780 |
01 липня 2009 року
ДЛЯ НЕГАЙНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ!
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЗАЛИШИВСЯ БАЙДУЖИМ ДО НЕПРОПОРЦІЙНОГО ОБМЕЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТОМ СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ
Попри аргументовану критику з боку правозахисної спільноти, Президент Ющенко підписав ухвалений 11 червня 2009 року Закон України "Про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України" (щодо відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру).
Спільні безвідповідальні дії законодавчої влади та Президента України становить небезпеку щодо можливих зловживань та порушень прав людини, ухвалений закон жодним чином не відповідає меті, яка була задекларована автором цього законопроекту. Надзвичайно тривожним симптомом прогресуючого правового нігілізму стало недавнє оприлюднення Мінюстом України т.зв. «Коментаря стосовно внесення зміни до статті 301 Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за зберігання предметів порнографічного характеру з метою їх збуту чи розповсюдження». Усе частіше Міністерство юстиції випускає «коментарі», які за своїм змістом нагадують офіційні тлумачення законів України, право на які наділено лише Конституційний суд України.
Переймаючись лише намаганням законодавчо закріпити можливості знущатися над людьми та зловживати функціями правоохоронних органів в царині захисту суспільної моралі, Уряд пішов на відкритий обман суспільства, парламент закріпив цей обман своїм голосуванням, Президент України підтвердив цю брехню своїм підписом під законом.
Необхідність ухвалення змін до Кримінального кодексу України пояснювалася авторами законопроекту як така, що пов‘язана із ратифікацією Україною в 2003 році «Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії». Цією міжнародною угодою дійсно передбачено встановлення відповідальності за зберігання ДИТЯЧОЇ порнографії, проте в ухвалених змінах до кримінального закону жодної згадки про дитячу порнографію немає. Натомість тепер кримінальна відповідальність наступатиме за доведене зберігання будь-яких порнографічних предметів, творів чи зображень.
Те, як сформульовано норму кримінального закону «з метою збуту чи розповсюдження» створює для корумпованих та непрофесійних правоохоронних органів України додаткове джерело незаконного збагачення та безперечно буде використано з репресивною метою фабрикування надуманих підстав для затримання «бажаних» осіб.
Тим часом моралісти від Українського парламенту, на кшталт депутату від фракції НУНС Геннадія Москаля - визнаного авторитету нації в галузі моральності та вишуканого людського спілкування, готують суспільству нові моральні приколи, варті уваги лікарів в галузі сексопатології та інтелектуальної недостатності. Так наразі існує реальна небезпека остаточного ухвалення цинічного та безвідповідального законопроекту авторства пана Москаля за №1340, який уже пройшов перше читання в Верховній Раді. Вказаним законопроектом започатковується кримінальна відповідальність навіть за порушення в обігу «еротичної продукції»!
Вінницька правозахисна група засуджує запроваджені зміни до Ст.301 КК України та закликає еротично-стурбованих народних депутатів України спрямовувати свою невитрачену сексуальну енергію одне на одного, а обирати в якості об‘єктів своїх збочених фетишистських домагань Конституцію та Кримінальний Кодекс України.
Координатор Вінницької правозахисної групи
Дмитро Гройсман
80632208055
80672846450
Сьогодні, 30 червня, у день народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича, о 4:20 ранку, невідомі націоналісти серйозно пошкодили пам’ятник Леніну, що біля Бесарабки. bilozerska.livejournal.com/149194.html
"Визир" без протокола - незаконный
Киевский районный суд Харькова признал использование дорожной фотокамеры без составления протокола - незаконным. Отныне сразу после фотосъемки инспектор должен остановить нарушителя, составить протокол о нарушении, получить его подпись и пояснения. Таких результатов добился 48-летний харьковчанин Николай Левитин, который несколько месяцев судился с гаишниками за то, что они выписали ему штраф за превышение скорости.
Еще в марте в почтовом ящике Н.Левитин обнаружил копию фотографии, сделанной "Визирем" и предписание уплатить штраф в 300 гривен. Судя по фото из ГАИ, выходило, что водитель двигался по городу со скоростью 90 км/час, а соседняя заправка... со скоростью 66 км/час. За это дело сразу ухватились три адвоката. По версии инспектора, который сделал редкий снимок, его вины нет, это, мол, техническая "особенность" аппаратуры. Оказывается, все сотрудники ГАИ в курсе, что при съемке нарушителя "Визир" фиксирует скорость авто, но не успевает ее обнулить в тот момент, когда инспектор делает второе фото для привязки к местности. Вот и вышло, что здание заправки тоже поехало. "Из этого следует, что прибор может зафиксировать и то, что стоящий автомобиль превышает допустимую скорость, на фото могут появиться и нарушения, которых вовсе не было на дороге", - говорит адвокат Юрий Аксенов.
Разбирательство в суде длилось около трех месяцев. На старте адвокаты поставили перед собой задачу максимум - добиться, чтобы ГАИ вообще отказалась от чудо-прибора и не присылала автолюбителям "письма счастья". Точка в споре была поставлена 24 июня. "Мы добились того, что с "Визирем" протокол нужно составлять на месте нарушения, - сказал адвокат Артем Лихвар. - Но кроме этого мы хотели, чтобы Харьковский НИИ судебных экспертиз исследовал "Визирь". Однако в самом известном украинском институте судебной экспертизы имени Бокариуса ответили, что методику проверки такого прибора еще не разработали". Юристы считают, что на институт оказали давление, ведь это подорвало бы авторитет не только прибора, но и Департамента ГАИ Украины, сотни "глаз на дороге" пришлось бы отправить на склады.
Главный плюс для всех водителей от "харьковского дела" - запрет снимать "с руки". Однако, начальник пресс-службы Департамента ГАИ МВД Украины Нина Хмелевская заявила, что скоро юристы оценят правомерность этого решения. "Могу сразу отметить, что выводы суда противоречат пункту 14.1 Админкодекса, где четко говорится: сотрудники ГАИ могут применять во время патрулирования фото-, видео-, аудиотехнику, а также другие технические средства для фиксации нарушений. И при этом инспекторы не обязаны останавливать каждую машину, которую сфотографировали, для того чтобы составить протокол", - заявила она.
Отметим, что "Харьковские дело" "Визира" - пятое в Украине, но первое, где истец требовал запретить прибор. "Теперь автолюбители смогут смело идти в суд, и на основании этого прецедента решение будут выносить в их пользу. А дальше мы собираемся обратиться в ГАИ с иском о возмещении адвокатских издержек и продолжать требовать отставки "Визира", - говорит Ю.Аксенов. http://smi.liga.net/themes/IB090233.html
"Визир" суд проиграл, но с дороги не ушел
Харьковские адвокаты выиграли дело против "Визира". Суд признал, что прибор соврал, когда зафиксировал скорость водителя и... заправки. В то же время в самом ГАИ говорят, что это не повод, чтобы запрещать сам прибор.
Еще в марте в почтовом ящике Николай Левитин обнаружил копию фотографии, сделанной "Визирем" и предписание уплатить штраф в 300 гривен. Судя по фото из ГАИ выходило, что водитель двигался по городу со скоростью 90 км/час, а соседняя заправка... со скоростью 66 км/час. За это дело сразу ухватились три адвоката. По версии инспектора, который сделал редкий снимок, его вины нет, это, мол, техническая "особенность" аппаратуры. Оказывается, все сотрудники ГАИ в курсе, что при съемке нарушителя "Визир" фиксирует скорость авто, но не успевает ее обнулить в тот момент, когда инспектор делает второе фото для привязки к местности. Вот и вышло, что здание заправки тоже поехало.
"Из этого следует, что прибор может зафиксировать и то, что стоящий автомобиль превышает допустимую скорость, на фото могут появится и нарушения, которых вовсе не было на дороге", - резюмирует адвокат Юрий Аксенов.
Разбирательство в суде длилось почти три месяца. На старте адвокаты поставили перед собой задачу максимум - добиться, чтобы ГАИ вообще отказалась от чудо-прибора и не присылала автолюбителям "письма счастья". Точку в споре 24 июня поставил Киевский районный суд Харькова. Судья Владимир Плетнев иск защитников удовлетворил, но не полностью. Автолюбителю не нужно платить штраф за превышение скорости, но "Визир" остается.
Оснований для того, чтобы отказаться от "Визира" раз и навсегда, нет, посчитали в суде: нужна экспертиза, которая бы признала его недоработанным. "Мы добились разрешения провести судебно-техническую экспертизу прибора, однако в самом известном украинском институте судебной экспертизы имени Бокариуса ответили, что методику проверки такого прибора еще не разработали", - говорит адвокат. Юристы считают, что на институт оказали давление, ведь это подорвало бы авторитет не только прибора, но и Департамента ГАИ Украины, сотни "глаз на дороге" пришлось бы отправить на склады.
Единственный плюс для всех водителей от "харьковского дела" - запрет снимать "с руки". Отныне сразу после фотосъемки инспектор должен остановить нарушителя, составить протокол о нарушении, получить его подпись и пояснения.
Но адвокаты говорят, что пойдут дальше. "Теперь автолюбители смогут смело идти в суд, и на основании этого прецедента решение будут выносить в их пользу. А дальше мы собираемся обратиться в ГАИ с иском о возмещении адвокатских издержек и продолжать требовать отставки "Визира", - говорит Юрий Аксенов.
В ГАИ отказываться от "Визира" после скандала не собираются. "Несовершенство прибора - не наша вина. То, что он был в тот момент неисправен, ничего не значит", - говорит замначальника ГАИ в Харьковской области Николай Азацкий и обещает: теперь будут более внимательно смотреть на снимки, которые отправляют по почте.
ПЯТОЕ ДЕЛО
Харьковские дело "Визира" - пятое в Украине, но первое, где истец требовал запретить прибор. Жители Мелитополя, Полтавы, Киева и Донецка оспаривали в суде лишь свои штрафы. Наши адвокаты заручились поддержкой местных ученых, которые доказали, что "Визир" ловит чужую скорость. http://smi.liga.net/articles/IT093862.ht
Харьковчанин доказал в суде, что "Визирь" ошибается
И хоть устройство с дорог не уберут, но штраф водителю платить не придется.
Справедливость восторжествовала - Киевский районный суд Харькова признал использование дорожной фотокамеры без составления протокола - незаконным. Таких результатов добился 48-летний харьковчанин Николай Левитин. Он несколько месяцев судился с гаишниками за то, что они выписали ему штраф за превышение скорости. Любопытно, что в качестве доказательства ГАИ прислала фотографии, где было не только авто харьковчанина, но и изображение автозаправки, которая, согласно данным на фото, несется со скоростью 66 км/ч! Согласно постановлению, автолюбитель должен был заплатить 300 гривен.
Николай с таким доказательством своей вины не согласился и подал в суд на автоинспекцию. Защищавший честь харьковчанина юрист признался, что не считает победу в суде полной: все-таки адвокаты планировали не только добиться отмены штрафа, но и надеялись, что смогут заставить правоохранителей отказаться от "странного оборудования".
- Мы добились того, что с "Визирем" протокол нужно составлять на месте нарушения, - сказал "Комсомолке" адвокат Артем Лихвар. - Но кроме этого мы хотели, чтобы Харьковский НИИ судебных экспертиз исследовал "Визирь". Однако ученые "дали заднюю": заявили, что у них нет необходимых методик и оборудования для изучения прибора. А инспектор ГАИ Цибульков в зале суда все-таки признал, что прибор имеет погрешности и переносит скорость одной машины на другую или даже статичный предмет.
Как только решение суда вступит в силу, Николай Левитин собирается вернуть деньги, потраченные на юридическую войну с ГАИ, а еще потребует моральную компенсацию, но какую - пока не решил.
СОВЕТ?ЮРИСТА
ВСЕ В СУД!
- Тем автомобилистам, кто не согласен с заключением прибора, я рекомендую настаивать в суде на проведении технической экспертизы аппарата. Важно определиться с учреждением, которое будет изучать устройство, чтобы не было отказа, как в институте Бокариуса, - советует адвокат Юрий Вишневецкий.
КОММЕНТАРИЙ?ГАИ
- Скоро наши юристы оценят правомерность этого решения, - говорит начальник пресс-службы Департамента ГАИ МВД Украины Нина Хмелевская. - Могу сразу отметить, что выводы суда противоречат пункту 14.1 Админкодекса, где четко говорится: сотрудники ГАИ могут применять во время патрулирования фото-, видео-, аудиотехнику, а также другие технические средства для фиксации нарушений. И при этом инспекторы не обязаны останавливать каждую машину, которую сфотографировали, для того чтобы составить протокол. http://smi.liga.net/articles/IT093861.ht
До уваги: пана Луценко Ю.В.,
Міністра Внутрішніх справ України,
Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
Копія: Начальнику Служби Внутрішньої Безпеки ГУБОЗ МВС України
Копія: Президенту України, Віктору Ющенко
Копія: Прем"єр-міністру України Тимошенко Ю.В.
від адвоката В.О.І.(тел. 8 -050-947-5564)
який діє а підставі довіреності в інтересах потерпілого Колійчука Валентина Володимировича
ЗАЯВА про проведення перевірки
за фактом жорстокого побиття працівниками Житомирського ДАІ
працівника правоохоронного органу - офіцера погран.військ Колійчука В.В.
Шановні добродії!
Звертаюся до Вас по допомогу у розслідуванні факту жорстокого побиття працівниками Житомирського ДАІ працівника правоохоронного органу - офіцера прикордонних військ Колійчука В.В., яке сталося в ніч з 21 на 22 березня 2008 року у місті Житомирі.
В свої рапортах про події тієї ночі співробітники Житомирського ДАІ, які брали участь у цій „спецоперації”, потім напишуть, що затриманий (Колійчук В.В.) начебто намагався нанести їм тілесні ушкодження, побити їх, вбити тощо.
Відносно лейтенанта Колійчука В.В., офіцера військової розвідки (який працював разом з іншими своїми колегами, розслідуючи злочини, пов’язані з торгівлею людьми, які „кришевалися” місцевими правоохоронцями; і який неодноразово заарештовував сутенерів та торгівців людьми, що продавали житомирських дівчат в рабство – до „борделів” Москви, Санки-Петербурга) працівники Житомирського ДАІ сфабрикувати адміністративний матеріал (за ст. 185 КоАП), підкріпивши його рапортами працівників міліції з опитування неіснуючих, вигаданих свідків. В протоколи допиту існуючих свідків — робилися відверті дописування тощо (даний факт підтвердила військова прокуратура – див. Постанову про часткове закриття кримінальної справи від 28.08.2008 р.)
Висновок „свого” мед.експерта із місцевої лікарні, був зроблений на прохання працівників ДАІ (і навіть без відбору у Колійчука В.В. зразків крові для аналізу). Звісно ж у висновку зазначалося, що під час затримання Колійчука В.В. працівниками ДАЇ він перевував у стані алкогольного сп»яніння.
Хоча ці данні не знайшли свого підтвердження в подальшому та були спростовані іншим медичним оглядом, який проводився в цю ж ніч, але на кілька годин пізніше вже іншими, незалежними лікарями (за ініціативою військових)[2].
Слід сказати, що цей прикрий випадок, що стався в ніч з 21 на 22 березня 2008 року у місті Житомирі, є випадком кричущого беззаконня та свавілля з боку працівників міліції, які покликані захищати закон і порядок, а не порушувати його!
У мене на руках є документи - які мені передав батько Валентина – полковник Колійчука В.І. (копії яких я додаю). Всі первинні скарги в центральний офіс Міністерства внутрішніх справ від батька Вадима Колійчука і звернення до інших правоохоронних органів про застосування тортур в міліції власне самого 26-ти літнього Вадима - залишилися без належного розслідування (батьку молодого офіцера-прикордонника прийшли формальні відписки від служби внутрішньої безпеки Житомирської області, яка не забезпечила проведення об”єктивної, повної та всебічної перевірки протиправних дій працівників Житомирського ДАІ).
Наголошую на тому, що побиття Колійчука В.В. пов'язано з його службовою діяльністю та службою в правоохоронному органі – військовій розвідці Прикордонної Служби України.
Він, а також його колеги по військовій розвідці, за своїми службовими обов'язками в прикордонних військах працювали над тим, що перекривали канали торгівлі "живим товаром", які „кришувались” високопоставленими житомирськими міліціонерами (зі слів потерпілого). У одній з таких спец.операцій, яку успішно провели прикордонні війська "засвітився" службовий автомобіль Колійчука - марки „Жигуль” шостої моделі.
В результаті побиття працівниками міліції, потерпілий Колійчук В.В. отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження (див. Матеріали судово-медичної експертизи тяжкості тілесних ушкоджень — додаються). Серед цих ушкоджень: втрата зору на більш ніж 50%, відбиті нирки, струс головного мозку, черепно-мозкова травма, численні гематоми в мозку тощо.
В результаті проти Колійчука В.В. на підставі сфабрикованих міліціонерами матеріалів була заведена кримінальна справа за спробу вчинити побиття працівників правоохоронного органу (справа була порушена за заявою капітана міліції Кошарного Р.М., який, власне, і катував Колійчука).
Є ще 4 рішення Королівського рай.суду (які приймалися без виклику Колійчука В.В. до суду) про те, що Колійчук В.В. затримувався по 185 КОАП.
У цих адміністративних справах (в т.ч. у справі про опір міліції по 185 КОАП) - маса сфальсифікованих рапортів і свідоцтв від неіснуючих свідків, які не витримують жодної критики. Доречі, на жодний із цих судів Вадима Колійчука так ніхто і не запросив — оскільки районний суд відправлял повістки на ім»я Колійчука за неіснуючою адресою.
Вважаю, що якщо данні факти неналежної поведінки житомирських міліціонерів не будуть належно оцінені і розслідувані безпосередньої Службою Внутрішньої Безпеки Міністерства Внутрішніх Справ - то подібні історії будуть продовжаться й надалі! Ще давні римляни казали, що безкарність породжує ще більші злочини.
Аналізуючи всі викладені обставини, є підстави вважати, що в діях працівників ДАІ міста Житомира (зокрема капітана міліції Кошарного Руслана Миколайовича та молодшого лейтенанта Самчука О.М.) існують ознаки низки злочинів, а саме:
перевищення влади та службових повноважень ( ст. 365 ч.2 КК України);-
катування (ст. 127 ч.3 КК України); ч. 2 ст. 345 КК України -
В зв»язку з вищевикладеним,
П Р О Ш У:
порушити провадження Служби внутрішньої безпеки Міністерства Внутрішніх Справ зв зв"язку з жорстоким побиттям працівниками Житомирського ДАІ 21 березня 2008 року працівника правоохоронного органу, офіцера військової розвідки прикордонних військ України – Валентина Володимировича Колійчука;
- провести об’єктивну, повну та всебічну перевірку всіх вищевикладених фактів, і у випадку, коли дані факти неналежної поведінки працівників міліції Житомира - знайдуть своє підтвердження – передати матеріали перевірки до прокуратури для порушення кримінальної справи проти даних працівників житомирської ДАІ за ч. 2 ст. 345 КК України причетних до незаконного затримання 21-22 березня 2008 року офіцера прикордонних військ Валентина Володимировича Колійчука та за катування, знущання та тортури (ст.127 КК України) над ним.
З повагою,
адвокат Веремієнко О.І.
Додатки: Копії документів в справі на ________ арк.
[1] Шестеро чи семеро офіцерів ДАІ Житомира в ніч з 21 на 22 березня 2008 року біля півгодини били всі разом Колійчука молодшого (резиновими палицями, попередньо надягнувши на нього кайданки, і поклавши його обличчям на багажнік його авто), і не убили його просто завдяки щасливому випадку - на вулиці виявилися випадкові перехожі — подружжя Гордійчуків (Гордійчук Л.П. І Гордійчук П.Р) - імена свідків були змінені з метою забезпечення їхньої безпеки.).
[2] Інші свідки, що можуть посвідчити факти незаконних дій з боку працівників Житомирської ДАІ — офіцер прикордонних військ Боднарюк І.Т. та майор прикордонних військ Барановський В.В. (які безпосередньо виїжджали на місце події о 1:30 ночі 22 березня 2008 року, і які забирали потім потерпілого до шпиталю). Контактні координати даних свідків повинні зберігатися у військового прокурора Житомирської області (або можуть бути надані по окремому запиту).
С одним моим товарищем - Володей Лесиком, - стояли на Резницкой и размышляли в слух, что бы было, если кого-нибудь менты убили\замочили\ где-то в другой стране мира\Европы\? Взять хотя бы Грецию полгода назад! Там ВСЕ без исключения бастовали: устраивали массовые акции гражданского неповиновения, жгли магазины и машины, сметали всех и все - только ради того, чтобы добиться расследования факта убийства своего несовершеннолетнего земляка, замученного в застенках одного из Афинских райотделов милиции!
Видимо у нас всех борцов истребили: замучали, отослали в Гулаг, расстреляли еще в 1937 году... Абсолютное большинство из тех, кто вырос - это дети рабов! Эпоха племени рабов. Настали серые времена...Видимо ничего не изменится, как в Библии с евреями было до тех пор, пока мы не пройдем пустыню и все рабы не поздыхают. Лет сорок - это много или мало для Украины?
Принят закон, по которому у хозяина могут принудительно выкупить дом для общественной необходимости Рада приняла закон, по которому у хозяина могут принудительно выкупить дом для общественной необходимости. Закон "Об отчуждении земельных участков частной собственности для общественных потребностей и из соображений общественной необходимости", больше всего ждут чиновники и местные власти. Именно они будут принимать решение о выкупе или изъятии земли, находящейся в частной собственности, "как исключение... если объекты можно разместить исключительно на земельных участках, которые отчуждаются. Или если размещение таких объектов на других земельных участках непосредственно нанесет значительные материальные убытки или повлечет негативные экологические последствия". В пояснительной записке к документу глава Госкомзема Олег Кулинич объяснял, что документ решит проблемы, которые возникли, в частности, из-за распаевания земель колхозов, которые часто проводились без учета перспективы развития территорий.
***
Рада сможет отбирать землю
Рада приняла закон, по которому у хозяина могут принудительно выкупить дом для общественной необходимости. Закон "Об отчуждении земельных участков частной собственности для общественных потребностей и из соображений общественной необходимости", больше всего ждут чиновники и местные власти. Именно они будут принимать решение о выкупе или изъятии земли, находящейся в частной собственности, "как исключение... если объекты можно разместить исключительно на земельных участках, которые отчуждаются. Или если размещение таких объектов на других земельных участках непосредственно нанесет значительные материальные убытки или повлечет негативные экологические последствия". В пояснительной записке к документу глава Госкомзема Олег Кулинич объяснял, что документ решит проблемы, которые возникли, в частности, из-за распаевания земель колхозов, которые часто проводились без учета перспективы развития территорий.
Это означает, что у хозяина могут забрать дом и землю, выкупив ее для общественных нужд по согласию владельца, либо принудительно лишить права собственности на землю по решению суда в случае отчуждения участка по мотивам общественной необходимости. Хозяину в любом случае должны возместить убытки в полном объеме. В спорных случаях сумму компенсации определяет суд.
Человек, у которого отобрали землю, может потребовать другой участок в пределах территории, на которую распространяются полномочия соответствующего местного совета. Стоимость нового надела земли учитывается при определении выкупной цены предыдущего.
Отметим, что Кабмин, похоже, не верил, что парламент примет этот закон во втором чтении. 22 июня правительство приняло постановление c похожим названием "Об изъятии (выкупе), предоставлении в постоянное пользование земельных участков для общественных потребностей, согласовании мест расположения объектов и изменении целевого назначения земель". Этот документ был нужен, чтобы выкупить землю вокруг аэропорта Львов. Правительство выделило на эту задачу 5 млн. грн. В зоне продолжения взлетной полосы аэропорта находится земля 58 жителей с. Сокольники. Примечательно, что подобные нормы уже были прописаны в изменениях в Законе "Об организации и проведении финальной части чемпионата Европы 2012 г. по футболу в Украине". Парламент проголосовал этот документ в начале июня, но он еще находится на подписи у президента Виктора Ющенко. Впрочем, чиновники киевской мэрии уже заявили, что у них нет средств на выкуп земли вокруг НСК "Олимпийский", которая вроде бы также подлежит отчуждению, и просят выделить деньги из госбюджета.
Власти имеют право выкупать земельные участки для таких общественных нужд: обеспечение национальной безопасности и обороны; строительство и обслуживание линейных объектов и объектов транспортной и энергетической инфраструктуры (дорог, мостов, эстакад, нефть- и газопроводов, водопроводов, линий электропередачи, связи, аэропортов, нефтяных и газовых терминалов, электростанций и объектов, необходимых для них эксплуатации); размещение дипломатических и приравненных к ним представительств иностранных государств и международных организаций; строительство и обслуживание горнодобывающих предприятий, которые эксплуатируют месторождения полезных ископаемых общегосударственного значения; строительство и обслуживание промышленных и других предприятий, которые имеют стратегическое значение для развития региона; строительство защитных гидротехнических сооружений; строительство и обслуживание нефтяных и газовых буровых скважин и производственных сооружений, необходимых для них эксплуатации; создание городских парков, строительство площадок отдыха, стадионов и других объектов общего пользования; размещение зданий и сооружений органов государственной власти и органов местного самоуправления; расположение объектов природно-заповедного фонда.
smi.liga.net/themes/IB090234.html
Рада приняла закон, по которому у хозяина могут принудительно выкупить дом для общественной необходимости. Закон "Об отчуждении земельных участков частной собственности для общественных потребностей и из соображений общественной необходимости", больше всего ждут чиновники и местные власти. Именно они будут принимать решение о выкупе или изъятии земли, находящейся в частной собственности, "как исключение... если объекты можно разместить исключительно на земельных участках, которые отчуждаются. Или если размещение таких объектов на других земельных участках непосредственно нанесет значительные материальные убытки или повлечет негативные экологические последствия". В пояснительной записке к документу глава Госкомзема Олег Кулинич объяснял, что документ решит проблемы, которые возникли, в частности, из-за распаевания земель колхозов, которые часто проводились без учета перспективы развития территорий.
***
Рада сможет отбирать землю
Рада приняла закон, по которому у хозяина могут принудительно выкупить дом для общественной необходимости. Закон "Об отчуждении земельных участков частной собственности для общественных потребностей и из соображений общественной необходимости", больше всего ждут чиновники и местные власти. Именно они будут принимать решение о выкупе или изъятии земли, находящейся в частной собственности, "как исключение... если объекты можно разместить исключительно на земельных участках, которые отчуждаются. Или если размещение таких объектов на других земельных участках непосредственно нанесет значительные материальные убытки или повлечет негативные экологические последствия". В пояснительной записке к документу глава Госкомзема Олег Кулинич объяснял, что документ решит проблемы, которые возникли, в частности, из-за распаевания земель колхозов, которые часто проводились без учета перспективы развития территорий.
Это означает, что у хозяина могут забрать дом и землю, выкупив ее для общественных нужд по согласию владельца, либо принудительно лишить права собственности на землю по решению суда в случае отчуждения участка по мотивам общественной необходимости. Хозяину в любом случае должны возместить убытки в полном объеме. В спорных случаях сумму компенсации определяет суд.
Человек, у которого отобрали землю, может потребовать другой участок в пределах территории, на которую распространяются полномочия соответствующего местного совета. Стоимость нового надела земли учитывается при определении выкупной цены предыдущего.
Отметим, что Кабмин, похоже, не верил, что парламент примет этот закон во втором чтении. 22 июня правительство приняло постановление c похожим названием "Об изъятии (выкупе), предоставлении в постоянное пользование земельных участков для общественных потребностей, согласовании мест расположения объектов и изменении целевого назначения земель". Этот документ был нужен, чтобы выкупить землю вокруг аэропорта Львов. Правительство выделило на эту задачу 5 млн. грн. В зоне продолжения взлетной полосы аэропорта находится земля 58 жителей с. Сокольники. Примечательно, что подобные нормы уже были прописаны в изменениях в Законе "Об организации и проведении финальной части чемпионата Европы 2012 г. по футболу в Украине". Парламент проголосовал этот документ в начале июня, но он еще находится на подписи у президента Виктора Ющенко. Впрочем, чиновники киевской мэрии уже заявили, что у них нет средств на выкуп земли вокруг НСК "Олимпийский", которая вроде бы также подлежит отчуждению, и просят выделить деньги из госбюджета.
Власти имеют право выкупать земельные участки для таких общественных нужд: обеспечение национальной безопасности и обороны; строительство и обслуживание линейных объектов и объектов транспортной и энергетической инфраструктуры (дорог, мостов, эстакад, нефть- и газопроводов, водопроводов, линий электропередачи, связи, аэропортов, нефтяных и газовых терминалов, электростанций и объектов, необходимых для них эксплуатации); размещение дипломатических и приравненных к ним представительств иностранных государств и международных организаций; строительство и обслуживание горнодобывающих предприятий, которые эксплуатируют месторождения полезных ископаемых общегосударственного значения; строительство и обслуживание промышленных и других предприятий, которые имеют стратегическое значение для развития региона; строительство защитных гидротехнических сооружений; строительство и обслуживание нефтяных и газовых буровых скважин и производственных сооружений, необходимых для них эксплуатации; создание городских парков, строительство площадок отдыха, стадионов и других объектов общего пользования; размещение зданий и сооружений органов государственной власти и органов местного самоуправления; расположение объектов природно-заповедного фонда.
smi.liga.net/themes/IB090234.html
"Визир" без протокола - незаконный
Киевский районный суд Харькова признал использование дорожной фотокамеры без составления протокола - незаконным. Отныне сразу после фотосъемки инспектор должен остановить нарушителя, составить протокол о нарушении, получить его подпись и пояснения. Таких результатов добился 48-летний харьковчанин Николай Левитин, который несколько месяцев судился с гаишниками за то, что они выписали ему штраф за превышение скорости.
Еще в марте в почтовом ящике Н.Левитин обнаружил копию фотографии, сделанной "Визирем" и предписание уплатить штраф в 300 гривен. Судя по фото из ГАИ, выходило, что водитель двигался по городу со скоростью 90 км/час, а соседняя заправка... со скоростью 66 км/час. За это дело сразу ухватились три адвоката. По версии инспектора, который сделал редкий снимок, его вины нет, это, мол, техническая "особенность" аппаратуры. Оказывается, все сотрудники ГАИ в курсе, что при съемке нарушителя "Визир" фиксирует скорость авто, но не успевает ее обнулить в тот момент, когда инспектор делает второе фото для привязки к местности. Вот и вышло, что здание заправки тоже поехало. "Из этого следует, что прибор может зафиксировать и то, что стоящий автомобиль превышает допустимую скорость, на фото могут появиться и нарушения, которых вовсе не было на дороге", - говорит адвокат Юрий Аксенов.
Разбирательство в суде длилось около трех месяцев. На старте адвокаты поставили перед собой задачу максимум - добиться, чтобы ГАИ вообще отказалась от чудо-прибора и не присылала автолюбителям "письма счастья". Точка в споре была поставлена 24 июня. "Мы добились того, что с "Визирем" протокол нужно составлять на месте нарушения, - сказал адвокат Артем Лихвар. - Но кроме этого мы хотели, чтобы Харьковский НИИ судебных экспертиз исследовал "Визирь". Однако в самом известном украинском институте судебной экспертизы имени Бокариуса ответили, что методику проверки такого прибора еще не разработали". Юристы считают, что на институт оказали давление, ведь это подорвало бы авторитет не только прибора, но и Департамента ГАИ Украины, сотни "глаз на дороге" пришлось бы отправить на склады.
Главный плюс для всех водителей от "харьковского дела" - запрет снимать "с руки". Однако, начальник пресс-службы Департамента ГАИ МВД Украины Нина Хмелевская заявила, что скоро юристы оценят правомерность этого решения. "Могу сразу отметить, что выводы суда противоречат пункту 14.1 Админкодекса, где четко говорится: сотрудники ГАИ могут применять во время патрулирования фото-, видео-, аудиотехнику, а также другие технические средства для фиксации нарушений. И при этом инспекторы не обязаны останавливать каждую машину, которую сфотографировали, для того чтобы составить протокол", - заявила она.
Отметим, что "Харьковские дело" "Визира" - пятое в Украине, но первое, где истец требовал запретить прибор. "Теперь автолюбители смогут смело идти в суд, и на основании этого прецедента решение будут выносить в их пользу. А дальше мы собираемся обратиться в ГАИ с иском о возмещении адвокатских издержек и продолжать требовать отставки "Визира", - говорит Ю.Аксенов.
Погибшего Валерия Олийныка из села Грушки в Кировоградской области, в возможной причастности к убийству которого подозревается депутат БЮТ Виктор Лозинский, хоронили без ноги, пишет газета "Сегодня".
"Люди были в шоке. Зачем отрезать ногу? А очень просто - чтобы замести следы, скрыв пулевые отверстия, которых было девять! Это картечь из охотничьего ружья! И голова моталась, словно пришитая!", - рассказал местный житель Владимир.
Ранее официально утверждалось, что Олийнык сам напал на депутата и его высокопоставленных друзей, нанес удары ножом, а умер якобы в больнице от обострения некой болезни.
Наличие пулевых ранений отрицали. Начальник Голованивского райотдела Михаил Ковальский, один из участников инцидента, говорил, что они лишь "помяли браконьера".
вот есть мнение, что данный и вообще подобный ему беспредел - следствие "системы". что репрессивный аппарат капиталистического государства так защищает приоритетное право собственности. а граждане типа невинные жертвы.
ну да, защищает. по определению. и везьде. но не везьде именно такими способами. а у нас именно такими потому, что аппарат этот целиком и полностью сформирован из гопников, воров и вообще нечеловеческих ублюдков. откуда в аппарате воры, гопники и ублюдки, спрашивается? не граждане ли их туда привели? а хотят ли граждане вовсе без них как-нибудь или с какими другими ублюдками? нет, не хотят. граждане неизменно участвуют в "демократических выборах" и голосуют за одних и тех же воров, гопников и ублюдков. каждый раз. от выборов к выборам. а почему ж граждане так тупят? потому что часть из них либо уже имеет, либо мечтает о домике, ларечке, магазинчике, пивном заводике или подобной какой хуйне. своей, собственной. а другая часть согласна, чтобы первая эксплуатировала их труд, но гуманно и за хорошую плату. чтоб самим ни о чем не думать и ни за что не отвечать.
и методы воров, гопников и ублюдков гражданам вполне близки. большинство их считает коррупцию нормальным методом решения проблем и не упускает случая урвать. я охрип блять орать с балкона на долбоебов совершенно разной возрастной, кстати, и половой принадлежности, типичных пролетариев, чтоб перестали рвать тюльпаны с клумбы под домом и цветущую сирень ломать. (клумбы, кстати, коммунальные службы высаживали, сам видел. потом эти же пролетарии будут на жеки гнать, что те им сервис не обеспечивают сцуко) "а тебе шо, жалко?", - спрашивает корова лет 50-ти дурным голосом. обломали дерево в хлам, ветки целые поотламывали блять, клумбу всю блять обнесли нахуй буквально за полтора дня. не бизнесмены, не менеджеры блять. пролетарии йобана. какая нахуй "система" им виновата, шо они быдло, спрашивается? никакая. все блять друг друга стОят. пролетарии, менеджеры, менты и воры во власти.
Як і планувалося, 26 червня 09 буде проходити театралізована акція "Проти катувань" під Генеральною прокуратурою. Збір о 10.30. Офіційний початок акції об 11 год.00. З собою мати:Бинти, косметику (грим театральний) Мета акції: Привернути увагу до неналежного розслідування Генеральною прокуратурою випадків катувань.
Пропонуємо Вашій увазі деякі документи по справі Олеся Ульяненка проти Нацкомморалі, що подавалися в суді 22.06.09, а саме:
- заперечення та клопотання представників НЕК: пана Лєсечка О. та Багатова Є.,
- клопотання представників Олеся Ульяненка: Самокиш К.О. та Веремієнко О.І.
Див. цей link будь-ласка: picasaweb.google.com/lh/photo/SoweQ5p0y5
Наступне засідання відбудеться в п"ятницю 10 липня 2009 року о 14-00 там же (вул. Десятинна, 4\6). Суддя Арсірій Р.О.
Депутат от Блока Юлии Тимошенко - некий Лозинский - терроризирует целый райцентр на Кировоградщине. Он избивает местных людей и не пускает их в "свой лес". Причем, он не может объяснить, почему и каким образом этот лес стал его. Намедни нардеп попал в одну заварушку, результатом которой стала смерть человека. По делу он проходит в качестве свидетеля. Однако местные жители уверены, что именно Лозинский совершил преступление.
Также не так давно в самом районном центре он установил скульптуру, верхушку которой венчает серп и молот.
Ранее Лозинский входил в состав "Партии регионов".
http://www.youtube.com/watch?v=OImpq4aX
13 Things Not to Share with Your Co-workers
By Rachel Zupek, CareerBuilder.com writer
![]()
It's happened to everyone before. The constant flow of words that just keep coming, long after you've made your point (if there ever was one) and even longer after people stopped caring. The kind of gibberish that just won't stop unless someone else starts talking. The type of chatter that inevitably ends with you wishing you'd put a sock in it.
Yes, verbal diarrhea is never a good thing – but it can be worse in some places more than others.
Like the workplace.
There are certain things co-workers need not know about each other – your baby-making plans and stomach issues, for example – but some folks just can't seem to keep their mouths shut.
Some people talk to hear the sound of their own voice; others share because they don't really have a life and, by revealing details you'd rather not know, they create the illusion of one, says Linda Lopeke, a career advancement expert and creator of SmartStart Virtual Mentoring Programs. "Then there is the person who believes gossip, even about them, creates instant emotional intimacy. It doesn't."
Walk the line
Because people spend more time at the office with co-workers than anywhere (or anyone) else, some workers have trouble drawing the line between business and friendship, says Susan Solovic, co-founder and CEO of SBTV.com, and author of three books, including "Reinvent Your Career: Attain the Success You Desire and Deserve."
"It's a social environment as well as a work environment. However, you must remember while you can be friendly and develop a good rapport, business is business and friendship is friendship."
Most workers don't realize that what they say has as much impact on their professional images as what they wear, Lopeke says. People who say too much, about themselves or others, can be seen as incompetent, unproductive and unworthy of professional development.
To avoid your next case of verbal diarrhea, here are 13 things to never share or discuss with your co-workers.
1. Salary information
What you earn is between you and Human Resources, Solovic says. Disclosure indicates you aren't capable of keeping a confidence.
2. Medical history
"Nobody really cares about your aches and pains, your latest operation, your infertility woes or the contents of your medicine cabinet," Lopeke says. To your employer, your constant medical issues make you seem like an expensive, high-risk employee.
3. Gossip
Whomever you're gossiping with will undoubtedly tell others what you said, Solovic says. Plus, if a co-worker is gossiping with you, most likely he or she will gossip about you.
4. Work complaints
Constant complaints about your workload, stress levels or the company will quickly make you the kind of person who never gets invited to lunch, Solovic warns. If you don't agree with company policies and procedures, address it through official channels or move on.
5. Cost of purchases
The spirit of keeping up with the Joneses is alive and well in the workplace, Lopeke says, but you don't want others speculating on the lifestyle you're living –or if you're living beyond your salary bracket.
6. Intimate details
Don't share intimate details about your personal life. Co-workers can and will use the information against you, Solovic says.
7. Politics or religion
"People have strong, passionate views on both topics," Solovic says. You may alienate a co-worker or be viewed negatively in a way that could impact your career.
8. Lifestyle changes
Breakups, divorces and baby-making plans should be shared only if there is a need to know, Lopeke says. Otherwise, others will speak for your capabilities, desires and limitations on availability, whether there is any truth to their assumptions or not.
9. Blogs or social networking profile
What you say in a social networking community or in your personal blog may be even more damaging than what you say in person, Solovic warns. "Comments online can be seen by multiple eyes. An outburst of anger when you are having a bad day … can blow up in your face."
10. Negative views of colleagues
If you don't agree with a co-worker's lifestyle, wardrobe or professional abilities, confront that person privately or keep it to yourself, Lopeke says. The workplace is not the venue for controversy.
11. Hangovers and wild weekends
It's perfectly fine to have fun during the weekend, but don't talk about your wild adventures on Monday, Solovic advises. That information can make you look unprofessional and unreliable.
12. Personal problems and relationships – in and out of the office
"Failed marriages and volatile romances spell instability to an employer," Lopeke says. Office romances lead to gossip and broken hearts, so it's best to steer clear. "The safest way to play is to follow the rule, 'Never get your honey where you get your money.'"
13. Off-color or racially charged comments
You can assume your co-worker wouldn't be offended or would think something is funny, but you might be wrong, Solovic says. Never take that risk. Furthermore, even if you know for certain your colleague wouldn't mind your comment, don't talk about it at work. Others can easily overhear.
Rachel Zupek is a writer and blogger for CareerBuilder.com. She researches and writes about job search strategy, career management, hiring trends and workplace issues.
Last Updated: Thursday, January 03, 2008 - 12:42 PM
Справу за позовом Ульяненка проти НЕК почали слухати по суті www.telekritika.ua/news/print/46395
Таких цікавих і змістовних запитань від суддів я давно вже не чув! Це - справжній судовий процес! Суд дозволив навіть робити відеозйомку судового процесу журналістам сьогодні (які, слід сказати, завчасно подали письмові клопотання про це).
Для мене це означає лише одне - що суд дійсно вирішив розібратися в цій проблемі. І це - дуже добре як на мене.
Наступне засідання має відбутися 10 липня 2009 року о 14-00 в тому ж самому місці.
У нас іще є кілька козирних тузів в рукаві.))) Але, ми їх раніше дня суду навряд чи використаємо.
Проте завжди слід пам"ятати відомий вислів Платіні: "мяч - круглый, поле - ровное"! Якщо не все, то багато чого залежатиме саме від суддів. Побачимо!
- АНОНС: 10.07.2009 о 14-00 судове засідання в справі за позовом Олеся Ульяненко до Нацкомморалі
-
***
| редакцiя вiд 19.03.2009 (1 сторiнка) | |
| [ 21.06.09 23:53 ] | |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ ПП ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "НБМ" (5 КАНАЛ) "ТЕЛЕОДИН" (М 1) МІЖНАРОДНА КОМЕРЦІЙНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ICTV" ЗАТ "ТРК "УКРАЇНА" НАЦІОНАЛЬНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ УКРАЇНИ ЗАТ "НОВИЙ КАНАЛ" ЗАТ ТЕЛЕКОМПАНІЯ "ТЕТ" ТРК "СТУДІЯ 1+1" ТЕЛЕКОМПАНІЯ "ЕРА" 19.03.2009 ХАРТІЯ про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі Ця Хартія за своєю формою і змістом є суспільним договором, що укладений суб'єктами інформаційного процесу та представниками |
